Власна імунна система людини — це вже неймовірна армія. А що, якщо її можна «підзарядити», зробивши набагато потужнішою проти найагресивніших пухлин? Саме це зробили науковці з Університету Макгілла, і результати виглядають вражаюче.
Команда з Інституту раку Розалінд та Морріса Гудмана спільно з Дослідним інститутом медичного центру Макгілла виявила: блокування двох специфічних білків — PTPN1 та PTPN2 — кардинально посилює здатність природних клітин-вбивць атакувати рак. У дослідженнях на доклінічному етапі посилені імунні клітини успішно знищили людські ракові клітини чотирьох важких онкологій: лейкемії, гліобластоми, раку нирки та потрійно-негативного раку молочної залози. Ріст пухлин у тваринних моделях при цьому суттєво сповільнився.
Оборотна сила замість постійних змін
Більшість сучасних імунотерапій проти раку працюють через генну інженерію — назавжди змінюють імунні клітини. Ефективно, але ризиковано: якщо щось піде не так, зміни скасувати неможливо.
Тут підхід інший. Замість того, щоб переробляти ДНК клітин, науковці використали малі молекулярні препарати, які тимчасово посилюють активність NK-клітин. Ефект оборотний — а отже, терапія може бути безпечнішою і легшою в контролюванні.
Кров з пуповини — швидко і доступно
Звідки беруть самі клітини? З донорської пуповинної кров. У Лабораторії клітинної терапії під керівництвом П’єра Ланойя та Лінди Пельтьє клітини виділяють, культивують і зберігають так, щоб одна партія могла допомогти відразу кільком пацієнтам.
Це кардинально відрізняється від більшості нинішніх імунотерапій, де лікарі мають збирати й модифікувати власні клітини кожного пацієнта окремо. Тижні очікування, висока вартість, складна логістика.
Ці NK-клітини готові до використання негайно
— пояснюють дослідники. А Чу-Хан Фен, науковець з Інституту Гудмана, додає:
Цей підхід зробить імунотерапію в медичному центрі Макгілла швидшою, безпечнішою і доступнішою. Він уникає складного процесу кастомізації клітин і використовує легкодоступні препарати для оборотного посилення протипухлинної активності NK-клітин.
Що далі?
Команда сподівається розпочати клінічні випробування на людях. Першою ціллю може стати гострий мієлоїдний лейкемія — агресивний рак крові, для якого в багатьох пацієнтів сьогодні майже не залишається варіантів. Пробні випробування поки що очікують на фінансування та регуляторне схвалення.
Дослідження опубліковане в EMBO Reports у квітні 2026 року. Його підтримали Канадські інститути досліджень здоров’я, Фонд медичного центру Макгілла, Фонд Жанни та Жана-Луї Лівек, Фонд Річарда та Едіт Штраус, Фонд Cedars Cancer та Genome Canada/Genome Quebec.
До речі, науковці окремо подякували матерям, які добровільно пожертвували пуповинну кров для цього дослідження. Без їхньої щедрості цей прорив був би неможливий.
Про автора
