Вона пахне землею, сосною і прянощами. Це не еліксир із реклами це природний аромат рослини Cannabis sativa. І саме ці молекули, відповідальні за її запах, можуть перевернути уявлення про знеболення.
Дослідники з Університету Аризони з’ясували, що терпени леткі сполуки, що формують аромат канабісу та багатьох інших рослин здатні значно знижувати хронічний біль. При цьому вони не викликають психоактивного ефекту, пов’язаного з ТГК. Результати опубліковані у журналі Pharmacological Reports.
Ідея звучить парадоксально. Запах лікує? Але саме так працює природа через хімічні сигнали, які ми навіть не помічаємо.
Запах без сп’яніння
Терпени оточували людство завжди. Вони дарують лавандовим полям заспокійливий аромат, а лимону різку свіжість. У канабісі їх десятки, і кожен відіграє свою роль у формуванні своєрідного «букета» рослини. Деякі пахнуть хвоєю, інші цитрусом, треті перцем.
На відміну від тетрагідроканабінолу, терпени не змінюють свідомість. Вони не роблять людину «під кайфом». Це робить їх надзвичайно привабливими для медичних досліджень особливо тоді, коли мова йде про мільйони пацієнтів, яким потрібне ефективне знеболення без побічних ефектів наркотичних речовин.
Професор фармакології Джон Стрейчер, доктор філософії, уже кілька років вивчає потенціал терпенів. Його лабораторія раніше показала, що ці сполуки зменшують біль при запаленнях і хіміотерапевтичному ураженні нервів. Нове дослідження пішло далі воно вперше перевірило терпени на моделях фіброміалгії та післяопераційного болю.
«Наші дослідження показують, що терпени не найкращий варіант для гострого болю, наприклад, коли ви вдарились пальцем об ніготь. Однак ми бачимо значне зниження болю, коли терпени використовують для хронічного чи патологічного болю», пояснив Стрейчер.
Це розмежування важливе. Гострий біль сигнал тривоги. Хронічний уже хвороба. І підхід до лікування має відрізнятися.
Чотири молекули
Команда протестувала чотири терпени, поширені в канабісі:
- Гераніол дав найпотужніший знеболювальний ефект, перевершивши інші сполуки;
- Ліналоол продемонстрував суттєве зниження болю в обох моделях;
- Бета-каріофілен також показав виражену активність при хронічних станах;
- Альфа-хумулен мав помітний, хоча й дещо менш потужний результат.
Усі чотири сполуки продемонстрували суттєвий ефект у мишей із модельованою фіброміалгією та післяопераційним болем. Але гераніол випередив решту. Він став абсолютним лідером дослідження.
Що цікаво ці молекули є не синтетичними новинками, а природними компонентами. Гераніол, ліналоол, бета-каріофілен та альфа-хумулен зустрічаються в десятках рослин по всьому світу. Природа створила їх задовго до того, як людина відкрила аспірин.
Хронічний біль і післяопераційний період
Фіброміалгія залишається однією з найскладніших цілей для медицини. Захворювання зачіпає м’язи та м’які тканини по всьому тілу. За даними досліджень, воно торкається до 5% населення світу. У США, за офіційною статистикою, хвороба діагностована приблизно у 4 мільйонів дорослих. Жінки страждають частіше за чоловіків.
При цьому механізм фіброміалгії досі залишається загадкою. Лікувальні опції обмежені. Багато пацієнтів роками живуть із постійним дискомфортом, не отримуючи адекватної допомоги. Стандартні знеболювальні часто безсилі або дають коротке полегшення.
Стрейчер не приховує значення результатів.
«При фіброміалгії немає глибокого розуміння того, що таке стан болю, і не так багато чудових варіантів лікування. Наші результати показують, що терпени можуть бути життєздатним варіантом лікування болю при фіброміалгії, що потенційно може мати великий вплив і змінити ситуацію для недолікованої популяції», зазначив він.
Післяопераційний біль інший фронт. Щорічно у світі виконують приблизно 310 мільйонів великих операцій. Біль після хірургічного втругання зазвичай тимчасовий, але він активує запальні процеси та підвищує чутливість больових шляхів. Організм ніби перебуває в стані підвищеної тривоги.
Опіоїди справляються із завданням, але мають серйозний недолік. «Опіоїди добре контролюють післяопераційний біль, але можуть спричинити запор, що збільшує ризик ускладнень, таких як спайки», пояснив Стрейчер. Терпени могли б стати альтернативою без цих побічних ефектів. Для пацієнтів, які переживають операцію, це може означати швидше відновлення та менше стресу для організму.
Як це працює
Команда з’ясувала біологічний механізм дії. Знеболювальний ефект терпенів пов’язаний із аденозиновими рецепторами A2a тими самими, на які цілиться кофеїн, блокуючи їх. Це відкриває цікаву перспективу: терпени можуть мати не лише знеболювальні, але й седативні властивості. Дослідники кажуть, що це потребує подальшого вивчення.
До речі, кофеїн і тут виявляється гравцем. Ви п’єте еспресо, щоб прокинутися і блокуєте аденозинові рецептори. Терпени, навпаки, діють через активацію цього шляху. Природа використовує одну й ту ж молекулярну кнопку для різних цілей. Різниця лише в тому, з якого боку до неї підступитися.
У дослідженні взяли участь кілька молодих учених. Калеб Сікінс, колишній студент-біохімік, нині вступив до медичного коледжу в Тусоні. Алісса Велборн отримала ступінь бакалавра фармацевтичних наук у 2024 році. Ебіґейл Шварц того ж року захистила докторську дисертацію в лабораторії Стрейчера. Фінансування надав Національний інститут охорони здоров’я США.
Аптека природи
Директор Центру комплексного вивчення болю та залежностей Тодд Вандера, доктор філософії, наголошує на глибшому сенсі таких відкриттів.
«Природа неймовірна у створенні унікальних хімічних структур, і багато з цих хімікатів невідомі, коли йдеться про їхні здібності допомагати при людських хворобах», сказав він.
Він навів паралель із семаглутадом препаратом, відомим як Оземпік. Його молекулу ізолювали не з рослини, а з отрути гіла-монстра, ящірки, що мешкає на південному заході США. Це нагадування про те, що ліки часто ховаються там, де ми їх не шукаємо. Іноді у пустелі, серед ящірок. Іноді у запаху рослини.
У канабісі існують сотні унікальних хімічних сполук. Лише одиниці вивчені. Терпени це верхівка айсберга. Кожна нова знахідка зміщує фокус із психоактивних компонентів на ті частини рослини, які раніше вважали другорядними.
Що далі? Команда планує глибше дослідити седативні властивості терпенів та їхній потенціал у комбінації з іншими терапіями. Миші лише перший крок. Шлях до клінічних випробувань на людях ще довгий. Але відправна точка вже є.
А поки що запах канабісу набуває нового сенсу.
Під цим ароматом ховається хімічний код, який природа писала мільйони років. Людство лише починає його розшифровувати.
Про автора
