Літо на півночі Британії. Довгі світлі вечори, теплі промені, обіди у саду. І водночас понад половина людей літнього віку та представників етнічних меншин, які взяли участь у масштабному дослідженні, залишалися без захисту. Їхній організм гостро потребував вітаміну D навіть тоді, коли сонце світило найяскравіше.
Це звучить як парадокс. Ми звикли вважати, що достатньо вийти на вулицю в червні або липні, і шкіра сама виробить усю необхідну дозу «сонячного вітаміну». Але нове дослідження, опубліковане в авторитетному науковому виданні European Journal of Clinical Nutrition, ставить під сумнів цю впевненість. Вчені з Ньюкаслського університету з’ясували: для вразливих груп населення сонячного літа може бути катастрофічно недостатньо.
Понад 300 донорів крові
Дослідники з Центру досліджень харчування та фізичної активності людини Newcastle University протягом року стежили за показниками майже 300 мешканців північної Британії. Учасники належали до двох груп: дорослі віком від 65 років та люди з етнічних меншин незалежно від віку. Їх рекрутували через місцеві громадські ініціативи та онлайн-платформи, щоб охопити максимально різноманітну аудиторію. Кожен здав кров через простий прокол пальця зразки потім ретельно проаналізували в спеціалізованій лабораторії, щоб визначити точну концентрацію 25-гідроксивітаміну D, основного маркера статусу вітаміну в організмі.
Результати вразили навіть досвідчених науковців.
Понад 50% літніх людей мали недостатній рівень вітаміну D. Серед учасників з етнічних меншин ця частка була ще вищою. Але головний сюрприз крився в іншому: літні місяці не принесли очікуваного поліпшення. Рівень вітаміну залишався низьким і в червні, і в липні, і в серпні незважаючи на те, що саме в цей період організм мав би активно синтезувати його під дією ультрафіолету типу UVB.
Для організму це означає серйозний ризик. Вітамін D відповідає за засвоєння кальцію, міцність кісток, роботу імунної системи та навіть регуляцію настрою. Його нестача пов’язана з остеопорозом, рахітом, частими інфекціями та загальним ослабленням захисних сил організму. При цьому симптоми дефіциту часто розвиваються непомітно людина роками може не здогадуватися, що її кістки стають крихкими, а імунітет вразливим. Лікарі називають це «мовчазною епідемією», яка триває в організмі без болю та тривожних сигналів.
Чому сонце підвело
Бернард Корфе, професор харчування та здоров’я людини в Newcastle University та співкерівник дослідження, пояснює цей феномен просто:
«Вражає те, що рівень вітаміну D не покращився навіть у літні місяці, коли ми зазвичай очікуємо його відновлення. Для людей, які живуть у північних регіонах, це означає: сонячного світла самого по собі може бути недостатньо, особливо для літніх людей та представників етнічних меншин. Повідомлення просте, але важливе: якщо ви належите до групи ризику, не варто сподіватися, що довгі прогулянки влітку вирішать проблему.»
Механізм тут багатошаровий. По-перше, з віком шкіра втрачає здатність перетворювати 7-дегідрохолестерин на превітамін D3 під впливом сонця. У людей похилого віку цей процес сповільнюється значно порівняно з молодістю. По-друге, темніший відтінок шкіри містить більше меланіну пігменту, який захищає від UV-опромінення, але водночас блокує синтез вітаміну. По-третє, північні широти характеризуються низьким кутом падіння сонячних променів, через що інтенсивність UVB-випромінювання залишається недостатньою навіть у найспекотніші дні. Додайте до цього одяг, крем для захисту від сонця і переважно закритий спосіб життя і отримаєте повну картину провалу.
Три фактори накладаються один на одного.
І створюють замкнене коло, яке не розірвати просто прогулянками парком.
Що пропонують лікарі
На основі отриманих даних команда розробила низку рекомендацій для системи охорони здоров’я. Вони пропонують чіткіші державні вказівки щодо профілактики, короткі тести на вітамін D під час планових візитів до сімейних лікарів та прийом добавок за показаннями. Ідея полягає не в масовому безконтрольному вживанні вітамінів, а в цілеспрямованій підтримці тих, хто дійсно цього потребує. Персоналізована медицина тут працює краще, ніж загальні гасла для всіх.
Наступний етап проєкту ще амбітніший. Дослідники хочуть знайти персоналізовані та культурно адаптовані стратегії підвищення рівня вітаміну. Це може включати індивідуальні дієтичні поради наприклад, збільшення споживання жирної риби, яєць або збагачених продуктів та медичні підходи, які враховують особливості різних громад. Вчені також планують вивчити, як соціальні та економічні чинники впливають на доступ до правильного харчування. Адже універсальна порада «більше гуляйте» виявилася недостатньою. Науковці прагнуть створити програми, які враховують вік, колір шкіри, географію проживання та культурні харчові звички.
Дослідження проводилося абсолютно незалежно. Компанія Better You Ltd, яка фінансувала роботу, не брала участі в проєктуванні, проведенні чи інтерпретації результатів. Усі етапи контролював виключно Ньюкаслський університет, а публікація пройшла стандартну процедуру незалежного рецензування в журналі European Journal of Clinical Nutrition. Авторський колектив на чолі з Алісою Годдард, Ентоні Вотсоном та Ровеною Тілбері відкрито оприлюднив усі дані, щоб інші вчені могли перевірити та продовжити їхню роботу.
Урок для північних широт
Хоча дослідження проводили в Британії, його висновки мають значно ширшу географію. Україна, Польща, Німеччина, Скандинавія усі ці регіони ділять одну й ту саму проблему: кут сонячних променів у північних широтах занадто пологий, щоб забезпечити стабільне вироблення вітаміну D протягом року. Навіть у сонячні дні хмарність, одяг і спосіб життя зменшують час контакту шкіри з прямим UVB-випроміненням. Осінь і зима тут взагалі перетворюються на період повної залежності від внутрішніх резервів, які, як показало дослідження, часто бувають порожніми ще до настання холодів.
Особливо це стосується:
- Людей віком 65+ шкіра з віком втрачає здатність синтезувати вітамін під дією ультрафіолету, а нирки та печінка повільніше перетворюють його на активну форму.
- Осіб з темнішим відтінком шкіри меланін природно захищає від UV, але водночас зменшує вироблення вітаміну D в рази.
- Мешканців північних областей тривалість інсоляції тут коротша, а зимова хмарність може тривати місяцями.
Раніше вважалося, що літній період це природна «відпустка» для організму, коли він заповнює запаси. Тепер зрозуміло: для багатьох цього не відбувається. Сонце сідає за обрій, а рівень вітаміну D залишається там само на небезпечно низькій позначці.
Науковці наголошують на необхідності постійного моніторингу, а не сезонних сплесків уваги до здоров’я.
Адже кістки не скаржаться, поки не буде занадто пізно.
Тепер ми знаємо: сонце це лише половина історії. Друга половина ваша особиста стратегія, яка працює цілий рік.
Про автора
