Тієї ночі над Хоккайдо небо окрасилося м’яким червоним світлом. Здавалося б — звичайне полярне сяйво, яке іноді можна побачити з Японії. Але вчені помітили дещо неймовірне: це сяйво тягнулося вгору на сотні кілометрів, глибоко в космічний простір.
Дослідники з Університету Хоккайдо та Окінавського інституту науки і технологій виявили, що червоні сяйва над Японією сягають висот від 500 до 800 кілометрів над поверхнею Землі. Для порівняння: зазвичай такі явища на низьких широтах формуються на висоті 200–400 км. Різниця — вдвічі вище очікуваного.
Що ховають космічні бурі?
Команда на чолі з Томохіро М. Накаямою вивчила п’ять спостережень сяйв над Хоккайдо з червня 2024 по березень 2025 року. Усі п’ять подій класифікувалися як помірні геомагнітні бурі. Проте самі сяйва розповідали іншу історію.
Щільні потоки сонячного вітру стискали магнітосферу Землі настільки сильно, що верхні шари атмосфери розігрілися й розширилися вгору. Це підштовхнуло зону формування червоних сяйв до неймовірних висот. Водночас рух заряджених частинок міг маскувати справжню інтенсивність бурь, роблячи їх слабшими в традиційних вимірах.
«Я був дійсно вражений — не очікував, що такі високі сяйва з’являться навіть під час помірних бурь. Це означає, що бурі можуть бути значно сильнішими, ніж показують стандартні індекси», — зазначив Томохіро М. Накаяма.
Очі тисяч спостерігачів
Особливо цінним виявився внесок аматорів. Фотографії, зроблені небесними спостерігачами по всій Японії, дозволили вченим розрахувати кути сяйв і зіставити їх із магнітними лініями Землі. Без цих знімків з різних локацій деталівати рідкісні явища було б неможливо.
Результати дослідження опубліковані у Journal of Space Weather and Space Climate 21 травня 2026 року.
Чому це важливо для супутників
Коли верхня атмосфера Землі розігрівається й розширюється, супутники на низькій навколоземній орбіті зазнають більшого аеродинамічного опору. З часом це може змінювати їхні траєкторії та пришвидшувати втрату висоти.
З розумінням того, що помірні бурі можуть мати приховану потужність, прогнозування космічної погоди стає точнішим — а отже, безпечнішим для сотень супутників, які обертаються навколо нашої планети.
Про автора
