Уявіть, що ви втратили щось надзвичайно корисне — а потім через мільйони років просто виростили це знову. Саме так вчинили австралійські варани, і це перевертає наші уявлення про еволюцію.
Група науковців на чолі з Роєм Ебелем з Дослідницького інституту музеїв Вікторії проаналізувала 643 види плазунів — живих та вимерлих — щоб відтворити 320 мільйонів років еволюції кісткової броні. Результати, опубліковані у Biological Journal of the Linnean Society, поставили крапку в дискусії, яка тривала понад століття.
Броня, що з’являлася знову і знову
Остеодерми — так називають кісткові пластини, що формуються прямо в шкірі рептилій — не дісталися всім сучасним плазунам від одного броньованого предка. Ні. Вони виникали незалежно в різних групах ящірок, щоразу адаптуючись до нових викликів довкілля.
Перший сплеск еволюції остеодерм у ящірок припадає на пізню юру та ранню крейду — понад 100 мільйонів років тому. Тоді Землею ходили бронтозаври та стегозаври, клімат змінювався стрімко, а броня допомагала виживати.
Найнеймовірніше повернення
Але найцікавіше сталося з варанами. Їхні предки колись повністю втратили остеодерми — ймовірно, через активний спосіб життя, де зайва вага лише заважала. Проте близько 20 мільйонів років тому, прибувши до Австралії, варани зробили неймовірне: вони виростили броню знову.
Справа в тому, що в міоцені Австралія ставала дедалі сухішою. Відкриті посушливі ландшафти вимагали захисту від хижаків та втрати вологи — і остеодерми знову стали доречними.
«Варани — єдина відома лінія ящірок, яка втратила кісткову броню, а потім набула її знову», — зазначають автори дослідження.
Це прямо суперечить закону Долло, який стверджує, що складна ознака не може повторно еволюціонувати після зникнення. Природа, як виявилося, має власні плани.
Що це означає для науки
Тепер, коли відомо, що остеодерми виникали багаторазово й незалежно, науковці зможуть дослідити генетичні механізми, які дозволяють шкірі формувати кісткову тканину. А це відкриває двері до розуміння не лише минулого, а й, можливо, майбутнього — наприклад, принципів регенерації тканин.
Еволюція рідко йде прямим шляхом. Вона петляє, повертається, іноді — робить фантастичні камбеки. І варани Австралії — живий тому доказ.
Про автора
