Дослідники з Медичного центру UT Southwestern знайшли справжній “вимикач” холестерину всередині нашого тіла. 24 травня 2026 року вони повідомили про відкриття білка HELZ2, який контролює, скільки шкідливих частинок печінка викидає в кровообіг. Ця знахідка відкриває абсолютно нові горизонти в лікуванні серцево-судинних захворювань.
Як це працює? Справа в тому, що HELZ2 діє на генетичному рівні. Він скорочує життя матричної РНК (мРНК) гена APOB, яка дає кліткам інструкції для створення білка apoB — основи тих самих холестеринових частинок, що забивають артерії. Коли активність HELZ2 зростає, ці інструкції руйнуються швидше. Результат? Значно менше шкідливих ліпопротеїнів потрапляє в кров.
Більшість попередніх досліджень фокусувалися на тому, що відбувається з apoB після його створення. Але HELZ2 діє набагато раніше — він контролює, скільки живе “повідомлення” apoB до того, як білок взагалі починає вироблятися
До речі, щоб виявити цей механізм, вчені скористалися масштабною системою генетичного скринінгу, створеною нобелівським лауреатом Брюсом Бейтлером. Спочатку вони помітили незвичне накопичення жиру в печінці мишей, а потім знайшли мутацію, яка підвищувала активність HELZ2.
Звучить як ідеальне рішення, правда? Але є нюанс. У мишей з цією мутацією рівень “поганого” холестерину LDL і тригліцеридів у крові справді впав, а атеросклеротичні бляшки суттєво зменшилися. Проте жир почав активніше відкладатися в самій печінці.
HELZ2 — це своєрідний регулятор між печінкою та кровообігом. Якщо його підвищити, холестерин у крові падає, але жир у печінці зростає. Якщо знизити — навпаки
Альтернатива статинам
Наразі статини залишаються найпопулярнішими препаратами проти холестерину. Проте HELZ2 пропонує зовсім інший підхід. Замість того, щоб боротися з уже виробленим холестерином, цей білок впливає на саму стадію створення інструкцій. Вчені впевнені: точне регулювання HELZ2 може дати медикам новий молекулярний інструмент для боротьби як з небезпечним холестерином, так і з жировою хворобою печінки. Це дає надію мільйонам людей на більш ефективне лікування в майбутньому.
Про автора
