Понад 40 років тому комерційний китобійний промисел був остаточно заборонений, і ось тепер океан відповідає вдячністю. Дослідники зафіксували помітне зростання кількості зустрічей із двома найбільшими видами китів на планеті — синіми та фінвалами — у південно-східній Атлантиці біля узбережжя Намібії та Південно-Африканської Республіки. Ці знахідки дарують свіжу надію на те, що величні створіння поступово відновлюють свої популяції.
Упродовж XX століття промислове китобійство поставило обидва види на межу зникнення. З 1913 по 1978 рік було вбито приблизно 350 тисяч синіх китів та 725 тисяч фінвалів. Наслідки виявилися катастрофічними: сьогодні антарктичні сині кити становлять лише близько 3% від своєї історичної чисельності й перебувають у Червоному списку МСОП як види, що перебувають на межі зникнення. Проте науковці виявили обнадійливу тенденцію — популяція синіх китів зростає на 5–8% щорічно.
Фінвали також показують вражаючі результати відновлення. Цей вид, класифікований як вразливий, уже повернувся до понад 30% від своєї довоєнної чисельності й продовжує зростати на 4–5% щороку. Команда дослідників з Університету Кейптауна та Університету Стелленбоша проаналізувала понад 60 років підтверджених спостережень у регіоні Бенгельської апвелінгової екосистеми. Вражаючий факт: аж 95% усіх зареєстрованих зустрічей із китами припадають на період після 2012 року.
Загалом науковці задокументували 12 спостережень синіх китів, одне їх викидання на бер та п’ять додаткових опублікованих записів. Фінвали зустрічалися частіше — 76 спостережень і шість випадків викидання. Синіх китів найчастіше бачили з пізньої весни до осені, тоді як фінвали з’являлися цілий рік. Керівниця дослідження доктор Бріджет Джеймс зазначає: хоча зустрічі залишаються рідкісними, вони стають частішими, ніж у попередні десятиліття.
Ці результати свідчать про неймовірну стійкість природи та силу охоронних заходів. Проте попереду ще багато роботи — кити все ще страждають від зіткнень із суднами, заплутування в рибальських сітях та змін клімату. Дослідники рекомендують розширити акустичний моніторинг та впровадити дані про розподіл китів у морське просторове планування. Кожна така зустріч — це нагадування про те, що коли людство обирає захист замість руйнування, природа знаходить шлях до відновлення.
Про автора
