Їм сім. Одинадцять. Чотирнадцять. Вони ще не закінчували кіношкіл, не читали сценарних манулів, не чули слова «пічатка» у професійному значенні. Але їхні фільми побачать багатотисячна аудиторія у дванадцяти містах України — і ще ширша, онлайн, по всьому світу.
Міжнародний фестиваль кіномистецтва для дітей та підлітків «Чілдрен Кінофест» оголосив фіналістів 10-го ювілейного Дитячого кіноконкурсу. Десять років поспіль діти не просто дивляться кіно — вони його створюють. І цьогоріч до фіналу потрапили 18 стрічок, кожна з яких — маленька революція.
Революція, яку знімають на дзвінкі смартфони, на батьківські камери, у шкільних студіях і кіноцентрах. І яка тепер — на великому екрані.
Сім років і перша камера
Наймолодші фіналісти змагаються у категорії анімації для віку 7–10 років. П’ять стрічок — п’ять різних світів, намальованих, змодельованих, зібраних кадр за кадром:
- Trash Heroes — режисери Дем’ян Ярош та Лев Городинський
- «Місі і війна» — режисерка Лія Василенко
- «Собачка і листочок» — режисери Міра Падило та учні ЦДР «Вільні»
- «Пригоди монети» — режисер Данило Петрук
- «Фантазія Дмитра» — режисер Дмитро Незнамов
Одні назви вже розповідають історії. «Собачка і листочок» — про дружбу між маленьким і великим, про те, що поруч може бути хто завгодно, навіть тихий осінній листочок. «Пригоди монети» — про подорож одного предмета крізь руки, міста, долі; монета котиться, і за нею котиться цілий світ. «Trash Heroes» — про героїв, яких ми не помічаємо, бо вони зроблені з того, що ми викидаємо. У цьому є гострий сенс: сміття як супергеройська ідентичність.
А «Місі і війна» — назва, яка зупиняє. Дитячий фільм про війну. Дівчинка, якій сім чи вісім, розповідає про речі, які дорослі не можуть пояснити. Це не випадково потрапило до фіналу.
Підлітки за камерою
Категорія анімації для 11–14 років — це вже інший рівень свідомості. Підлітки бачать світ гостріше, болючіше, точніше. П’ять фіналістів, п’ять різних поглядів:
- «Вити Вовком» — режисери Олександр Бекерський та учні кіноцентру «Веснянка»
- «Покинуті» — режисерка Олеся Висоцька
- «Бу» — режисерка Діана Бородіна
- «Мій Друг Тінь» — режисер Денис Кучеров
- «Ідеаль-НІ-сть» — режисери Адам Лошневський, Всеволод Абрахманов і Златослава Срібна
«Ідеаль-НІ-сть» — гра слів, яка розкриває суть. Ідеальність — ні. Не ідеально. І це нормально. Троє підлітків-режисерів вже знають те, чого дорослі вчать роками: досконалість — це міф, і з ним можна грати. «Покинуті» — ще одна назва, яка б’є. Хто покинуті? Речі? Люди? Відчуття? Фільм обіцяє відповідь, яка варта фіналу. «Мій Друг Тінь» — історія про те, що завжди поруч, але ніколи не буває на першому плані. Як і самі підлітки у дорослому світі.
А «Вити Вовком» — колективна робота учнів кіноцентру «Веснянка». Це означає: ці діти знімали разом, сперечалися разом, домовлялися разом. Кіно — командна гра. Вони це вже зрозуміли.
Живе кіно
Ігрове кіно — зовсім інший виклик. Тут потрібні актори, локації, світло, звук, режисура на майданчику. Це не анімаційний кадр, який можна перемалювати. Це живі люди перед живою камерою. Вісім стрічок від 11 до 14 років:
- «Вікно» — режисерка Анна Мазур
- «Хто там?» — режисер Матвій Новцов
- «Ангели чудяться» — режисерка Вероніка Костюкова
- «Підніми очі» — режисерка Анастасія Калантаєва
- Agent 7-13: The start — режисер Олексій Чугаєв
- «Дивна вакансія» — режисер Марк Морозов
- «Горизонти Єви» — режисерка Єва Савченко
- «Де твій фокус?» — режисерка Марта Романча
«Підніми очі» — від простого жесту до філософії. Коли востаннє ви піднімали очі від телефону? «Де твій фокус?» — питання, яке варте дорослого фільму. «Ангели чудяться» — бо навіть ангели не ідеальні, і це нормально. А «Горизонти Єви» — фільм, у якому режисерка ділиться ім’ям з головною героїнею. Між автором і героєм — тонка межа. Чи розриває вона її?
Agent 7-13: The start — вже звучить як початок серіалу. Можливо, так і є. Можливо, Олексій Чугаєв знімає продовження прямо зараз.
Хто судить
Цьогорічне журі — троє українських кінематографістів, чиї імена говорять самі за себе. Анастасія Фалілеєва, Володимир Яценко та Аліса Коваленко обиратимуть найкращі стрічки у кожній категорії. Вони знають кіно зсередини — і тепер побачать, як його бачать діти.
Але журі — не єдині судді. Глядачі та глядачки обиратимуть лауреата Призу глядацьких симпатій. Кожен квиток — це ще й голос. Кожен перегляд — ще й аргумент.
Де подивитися
Фільми-фіналісти демонструватимуться в кінотеатрах 12 міст-учасників 20 червня. А для тих, хто не може бути в залі, працює онлайн-кінотеатр фестивалю — стрічки будуть доступні з 12 по 21 червня будь-де у світі.
Церемонія закриття та оголошення переможців — 21 червня. Саме тоді журі назве найкращий український дитячий фільм, найкращі ігровий та анімаційний фільми в обох вікових категоріях. А глядачі — свого фаворита.
Але чесно? Кожен фіналіст уже переміг. Бо його фільм — існує. Бо його побачать. Бо семирічний режисер уже знає: його голос має значення.
Десять років тому «Чілдрен Кінофест» починався як ідея. Сьогодні — це 18 фільмів, 12 міст, тисячі глядачів і діти, які розповідають свої історії так, як вміють лише вони — без фільтрів, без дорослого цинізму, без страху бути щирими.
Наступного року — нові фільми, нові імена, нові історії. А цьогоріч — 18 фільмів, які доводять: кіно не має віку. Має — голос.
Про автора
