Уявіть, що у кожній вашій клітині працює крихітна електростанція. А тепер уявіть, що для неї знайшли паливо, яке суттєво підвищує її потужність. Саме це зробили науковці з Кельнського університету — і паливом виявилася звичайна амінокислота з вашої тарілки.
Мова про лейцин. Його організм не здатен виробляти самостійно, тому доводиться отримувати з їжі: м’яса, молочних продуктів, бобів, сочевиці. Досі вважалося, що лейцин потрібен переважно для побудови білків. Але, як виявилося, він має ще одну — і набагато цікавішу — суперсилу.
Як лейцин захищає мітохондрії
Команда під керівництвом професора Торстена Хоппе з’ясувала: лейцин запобігає руйнуванню ключових білків на зовнішній мембрані мітохондрій. Саме ці білки транспортують молекули всередину «енергетичних станцій» клітини. Коли лейцин їх захищає, мітохондрії працюють ефективніше — і клітина отримує більше енергії.
«Ми були в захваті, коли з’ясували, що рівень лейцину безпосередньо впливає на виробництво енергії», — зазначив перший автор дослідження доктор Цяочу Лі.
Цей механізм дозволяє клітинам швидко адаптуватися до зростання енергетичних потреб у періоди, коли поживних речовин вдосталь.
Білок SEL1L: дві сторони однієї медалі
Але не все так просто. Дослідники виявили, що лейцин пригнічує активність білка SEL1L — частини системи контролю якості клітини. SEL1L зазвичай позначає пошкоджені білки на знищення. Менше SEL1L — більше «робочих» білків на мітохондріях, отже більше енергії. Проте повністю відключати цього охоронця не варто: він захищає клітину від накопичення дефектних білків, що критично для довгострокового здоров’я.
Дослідження, опубліковане у Nature Cell Biology, відкриває нові горизонти для розуміння зв’язку між харчуванням та клітинною енергією. Те, що ми їмо, впливає на роботу клітин на молекулярному рівні — і лейцин яскраво це ілюструє. До речі, наступного разу, коли додаватимете сочевицю чи сир до тарілки, знайте: ви не просто їсте — ви підзаряджаєте мільярди мікроскопічних електростанцій.
Про автора
