Літо 2025 року. Зоопарк Честера, Велика Британія. Пятнадцятирічна мавпа роловей на імя Масая ледь торкалася підлоги задньою лівою лапою. На ступні виріс щільний клубок розміром із мячик для гольфу рожевий, запалений, нестерпно болючий. Два роки ветеринари боролися з хворобою, яка відмовлялася підкорятися. Рентгени, ультразвукові сканери, біопсії жоден діагноз не ставив крапку. Ампутація здавалася неминучою.
Але команда хірургів вирішила зіграти ва-банк.
І виграла.
Останній шанс лапи
Масая оселилася в Честерському зоопарку 2023 року. Відтоді її ліва задня лапа перетворилася на загадку, яку розгадували найкращі фахівці закладу. Біль то вщухав, то повертався з новою силою. Ветеринари припускали: колись давно колючка або гострий предмет проникли в мякі тканини, викликавши глибокий абсцес, який час від часу загострювався. Проте без прямого доступу до ураженої ділянки це лишалося припущенням.
До середини 2025 року набряк розрісся настільки, що Масая почала уникати навантаження на лапу. У приматів, які проводять більшість життя на деревах, це вирок. Без повноцінного захоплення гілок мавпа не могла б ні нормально пересуватися, ні доглядати потомство. Зоопарк звернувся по допомогу до колег із Університету Ліверпуля.
Транспортування рідкісної мавпи між містами завдання, яке вимагає військової точності. Шарлотта Бентлі, ветеринарний офіцер Центру охорони здоровя тварин Честерського зоопарку, готувалася до поїздки, як до космічної місії: взяли наркозне обладнання, запаси ліків, ковдри для комфорту та спеціальний переносний бокс. У Ліверпулі Масаю чекав сучасний компютерний томограф, здатний побачити те, що приховували звичайні апарати.
Знімки підтвердили найгірші побоювання: без хірургічного втручання лапу доведеться ампутувати. Проте роловей це не кіт і не собака. У світовій ветеринарній практиці не зафіксовано жодного прецеденту подібної операції на цьому виді. Лікарям довелося імпровізувати.
Операція без інструкції
Хірурги Малої навчальної лікарні для тварин при Університеті Ліверпуля спільно з ветеринарами Честера розробили план із нуля. Завдання було максимально делікатним: видалити пухлиноподібне утворення, але зберегти якомога більше здорових тканин, судин і нервів. Під час складної операції, яка тривала кілька годин, команді вдалося врятувати всю ступню пожертвували лише одним пальцем.
Для виду, який перебуває на межі зникнення, кожен збережений палець і кожна година реабілітації мають вагу золота.
Рейчел Берроу, ветеринар і викладачка Університету Ліверпуля, допомагала проводити КТ-діагностику та брала безпосередню участь у хірургії. Вона зізнається: досвід роботи з приматами кардинально відрізняється від звичного потоку домашніх улюбленців.
«Це був останній шанс врятувати лапу Масаї до ампутації. Доглядати за такою рідкісною твариною справжня привілей. Чудово бачити, що операція вдалилася: вона почувається комфортно, активна і добре використовує кінцівку».
Реабілітація пройшла напрочуд швидко. Масая не просто прийняла зміни вона повернулася до повноцінного життя ще до того, як шрами повністю зажили. А через кілька місяців стало зрозуміло, чому збереження лапи було критично важливим не лише для неї.
Імя Лагерта
Масая завагітніла та народила доньку. Дівчинку назвали Лагерта на честь вікінзької королеви, відомої своєю силою та волею. Для виду, у дикій природі якого залишилося менше двох тисяч особин, це подія масштабу міжнародної програми зі збереження. Лагерта стала третьою донькою Масаї, а кожне нове народження в неволі наближає роловей від кроку до прірви.
Зої Едвардс, доглядачка приматів у Честерському зоопарку, стежить за парою щодня. Вона описує новонароджену як крихітну, але неймовірно допитливу істоту, яка вже намагається копіювати мамині рухи.
«Масая дуже досвідчена мати, і вона чудово доглядає дитинчатко. Лагерті лише кілька тижнів, вона крихітна, але вже цікавиться вольєром і дивиться на нас. Те, що лапа Масаї так добре зажила величезне полегшення. Якби її ампутували, у нас були б серйозні сумніви: чи змогла б вона тримати дитинчатко на собі, чи продовжила б нормальну поведінку?»
Відповідь тепер очевидна. Масая тримає доньку на животі, стрибає по гілках, хапається за жердини і використовує лапу так, ніби ніколи й не було болю. Лагерта, у свою чергу, досліджує кожен сантиметр вольєра, повторюючи мамині жести.
Менше двох тисяч
За даними Міжнародного союзу охорони природи (IUCN), у природі залишилося менше 2 000 мавп роловей. Їхній ареал тропічні ліси Гани та Кот-дІвуару стрімко скорочується через вирубку та браконьєрство. Тварини гинуть ради мяса, а їхніх дитинчат продають на нелегальні ринки домашніх улюбленців. Популяція дробиться на ізольовані групи, і кожна з них ризикує зникнути назавжди.
Честерський зоопарк одне з двох місць у Великій Британії, де можна побачити цей вид. У європейських зоопарках лишилася лічена кількість самиць, здатних до розмноження. Масая входить до Європейської програми зі збереження зникаючих видів (EEP), де кожне народження ретельно планують, щоб зберегти генетичне різноманіття. У таких умовах здоровя окремої особини перетворюється на глобальну змінну.
Якби Масая втратила лапу, її участь у програмі могла б ускладнитися. Самиця, яка не може повноцінно доглядати дитинчатко, втрачає ключову роль у відтворенні виду. Натомість вона подарувала роловей ще одне дитинчатко і ще один шанс.
- Роловей один із найрідкісніших приматів Африки, занесений до Червоного списку IUCN у категорії «на межі зникнення».
- Лагерта третя донька Масаї; її імя походить від імені легендарної вікінзької правительки.
- Честерський зоопарк один із двох зоопарків Великої Британії, де представлені роловей; тут працює власний Центр охорони здоровя тварин.
- Університет Ліверпуля його Мала навчальна лікарня для тварин вперше в історії провела таку операцію на мавпі цього виду.
Що далі
Нині Лагерта разом із Масаєю та ще чотирма мавпами роловей живе у вольєрі Честерського зоопарку, відкритому для відвідувачів. Дитинча вже досліджує гілки, повторює мамині рухи і, за словами доглядачів, успадкувало її впертий характер. Маленька мавпа з вікінзьким іменем ще не знає, наскільки особливою є її родина.
Шарлотта Бентлі, яка супроводжувала Масаю під час усіх поїздок до Ліверпуля, згадує ті дні з посмішкою.
«Не кожен день возиш мавпу до ветеринарного коледжу, каже вона. Вона була справжнім бійцем на всьому шляху. Я просто рада, що ми змогли їй допомогти».
Масая ступає на чотири лапи. Одна з них не ідеальна, втрачений палець лишив слід. Але саме цією лапою вона тримає нове життя, яке може врятувати цілий вид.
Про автора
