Лист у порожній інбокс. Написаний правою стопою на звичайній клавіатурі. Простий, майже наївний: «Якщо ви зацікавлені зробити мою мрію реальністю, я буду вічно вдячний». Відправник 23-річний Каллум Сміт. У нього немає рук. Але є ноги, які працюють краще за більшість людських долонь, і мрія, від якої перехоплює подих навіть у досвідчених інженерів автоспорту.
Чотири місяці тому він розігнався до 160 кілометрів на годину на легендарній трасі «Сільверстоун». Сьогодні його показник уже перевалив за 170 км/год, наближаючись до позначки в 110 миль на годину. А його ціль зовсім інша галактика швидкості і витривалості. Ціль 24 години Ле-Мана.
Дідусь, мотоцикли і перше кохання
Каллум народився без рук. Не втратив їх у дитинстві чи внаслідок травми їх просто не було від самого початку. Замість цього природа дала йому неймовірну гнучкість стоп і пальців ніг, які він перетворив на головний інструмент взаємодії зі світом. Пише правою стопою. Їсть звичайним ножем і виделкою, тримаючи їх ногами. Грає на гітарі. Запускає FIFA та Call of Duty на Xbox і грає так само, як усі його друзі. Він не пам’ятає себе інакше, тому не відчуває, що «пристосовується». Він просто живе. А нещодавно додав до цього списку ще один пункт, який вражає навіть тих, хто вважав, що бачив усе.
Усе почалося у два роки. Дідусь Майкл увімкнув перегони мотоциклів по телевізору, і маленький Каллум завмер. Він пропускав кожен поворот крізь себе, наче сам сидів у кокпіті, відчуваючи швидкість, якої ще ніколи не торкався. «Я закохався одразу», згадує він. Це кохання залишилося на все життя, хоча шлях від дивана до кокпіта зайняв два десятиліття. Двадцять років, коли світ навколо натякав, що автоспорт це не для нього. Каллум не послухав.
Три педалі і плоский диск
Team BRIT єдина у світі конкурентоспроможна гоночна команда, де всі пілоти мають інвалідність. Саме туди Каллум надіслав свій лист. Відповідь прийшла швидко: кілька тестів з інструкторами, перевірка на скід-паді спеціальному треку з низьким зчепленням, де машину свідомо заносить, щоб пілот навчився виходити з ковзання. Каллум пройшов його. Потім підписали контракт. Він став єдиним у Британії гонщиком без рук, який отримав професійний контракт. Але підпис на папері це лише початок. Потрібно було навчитися керувати болідом так, як це не робив ніхто до нього.
Інженери Team BRIT підготували для нього модифікований BMW 1 Series. Це лабораторія на колесах, де кожен важіль, кнопка і педаль перепрограмовані під конкретного пілота. Для Каллума головною зміною став плоский диск керма, який реагує на найменший рух лівої стопи, але при цьому не дає машині втратити стабільність на швидкості.
- Плоский диск керма ліва стопа Каллума лежить на спеціальній пластині і повертає її, контролюючи напрямок руху боліда на віражах і прямих
- Педаль газу та гальма права нога працює зі стандартними елементами, але з адаптивними модифікаціями для миттєвої точності реакції
- Багатофункціональний перемикач на педалі акселератора встановлено додаткову кнопку, яка відкриває доступ до сигналу, фар, двірників та інших систем керування
«Мої ноги це мої руки. Я пишу правою стопою, граю на Xbox ногами, як FIFA і Call of Duty, граю на гітарі і їм звичайним ножем та виделкою.»
170 кілометрів страху і радості
Перший трекдей відбувся на трасі Донінгтон-Парк одній із домашніх арен чемпіонату світу з супербайків. Там Каллум розігнався до 145 кілометрів на годину. Це було у липні. Повітря пахло гарячою гумою і паливом. Кожен розворот нагадував про те, що помилка тут коштує не зіпсованого настрою, а зіткнення з бар’єром. Через кілька місяців на «Сільверстоуні» культовій трасі Формули-1 він уже вичавив із власного Audi A3 сотню миль на годину, що дорівнює приблизно 160 кілометрам. А нещодавно показник перевалив за 170 км/год. Для порівняння: це швидкість, з якою їдуть по європейських магістралях, тільки тут немає рівної дороги є віражі, розвороти, суперники ззаду і бордюри в метрі від коліс.
Але цифри це лише половина історії. Друга половина у відчуттях.
«Це важко. Потрібна неймовірна координація ока і стопи. Найбільший сюрприз наскільки важке кермо в гоночній машині. Все жорсткіше, тугіше, агресивніше. Але я це люблю. Я дуже хочу довести це до кінця.»
Без гідропідсилювача кожен поворот вимагає зусилля, якого звичайний пілот не відчує, бо тримає кермо долонями. Каллум тисне ногою. Він не може «покрутити» кермо долонею він має натиснути, зсунути, утримати тиск і водночас контролювати газ правою стопою. Око-стопа координація це навичка, яку не можна купити. Її можна лише вибороти годинами за пультом, у тренажерах, на симуляторах і, зрештою, на трасі, де кожна помилка коштує дорого.
Він це робить. День за днем.
Ле-Ман чекає
Team BRIT відкриває йому двері гаража, але головне будує інфраструктуру, яка доводить: інвалідність не вирок у спорті, а інженерна задача. Кожен їхній болід це аргумент на користь того, що спорт має бути відкритим. Каллум зараз працює над отриманням повноцінної гоночної ліцензії. Це технічний етап, який відкриває двері до професійних чемпіонатів.
А за ліцензією 24 години Ле-Мана.
Найпрестижніша гонка витривалості у світі, де швидкість, сон, дощ і ніч змішуються в один безперервний марафон. Там пілоти змінюються за кермом, але кожен кілометр це випробування на межі людських і механічних можливостей. Ле-Ман храм автоспорту, куди потрапляють одиниці. Для Каллума це означає увійти в історію як першого пілота без рук, який стартував на найвідомішій трасі планети. І він робить усе, щоб цей старт відбувся як справжня боротьба за позиції, а не як символічний жест.
Його дідусь Майкл, який колись увімкнув ті мотоциклетні перегони у вітальні, напевно, не міг уявити, куди заведе це захоплення. Але саме він дав Каллуму перше розуміння швидкості.
Тепер онук готовий показати світу, що швидкість не має обмежень.
Каллум Сміт уже змінив правила гри. Він довів, що лист у порожній інбокс, написаний стопою, може перетворитися на професійний контракт. Що ноги на трасі можуть робити те, чого ніхто раніше не бачив. Коли його болід вийде на старт у Ле-Мані, світ побачить не «гонщика без рук». Світ побачить пілота, який просто швидший за багатьох і який прийшов туди, куди не ступала жодна людська стопа до нього.
Про автора
