Усі ми звикли до простого правила: кам’янисті планети — ближче до зірки, газові гіганти — далі. Але Всесвіт знову нагадав, що не любить шаблонів. Навколо маленької зірки LHS 1903 астрономи знайшли систему, яка ламає всі уявлення про те, як народжуються світи.
Команда під керівництвом Томаса Вілсона з Університету Ворвіка (Велика Британія) вивчала цю тьмяну червону карликову зірку за допомогою кількох телескопів. Спочатку все виглядало передбачувано: три планети, причому найближча — кам’яниста, а дві наступні — газові. Класика, нічого нового.
А потім дані від супутника Cheops Європейського космічного агентства розкрили несподіванку. Четверта планета на далекій орбіті виявилася кам’янистою. Кам’янистою! Там, де за всіма правилами мав би бути ще один газовий гігант.
«Це система навиворіт — кам’яниста, газова, газова і знову кам’яниста. Кам’янисті планети зазвичай не формуються так далеко від зірки», — пояснює Вілсон.
Як таке можливо?
Першою думкою було: можливо, зовнішня планета колись мала атмосферу, але втратила її через зіткнення з астероїдом чи кометою. Або ж планети якимось чином помінялися місцями з часом. Проте симуляції та розрахунки орбітальної поведінки спростували обидві гіпотези.
Натомість дослідники дійшли дивовижного висновку: планети навколо LHS 1903, ймовірно, формувалися не одночасно, а послідовно, одна за одною. До речі, цю ідею — так зване inside-out формування — запропонували ще близько десятиліття тому, але підтверджень бракувало.
«До моменту появи цієї зовнішньої планети система, схоже, вже вичерпала газ, який вважається необхідним для формування планет. І все ж ось вона — маленький кам’янистий світ, який кидає виклик очікуванням. Здається, ми знайшли перші докази існування планети, що сформувалася в так званому газово-виснаженому середовищі», — зазначає Вілсон.
Що це означає для нас?
Ізабель Реболлідо, науковий співробітник ЄКА, підкреслює: наші уявлення про формування планет базувалися на єдиному прикладі — Сонячній системі. Чим більше дивних екзопланетних систем ми знаходимо, тим більше розуміємо: наша Сонячна система — не універсальний шаблон, а лише один із безлічі варіантів.
І це чудово. Бо кожне таке відкриття означає, що Всесвіт значно різноманітніший і цікавіший, ніж ми собі уявляли. А значить — попереду ще чимало приголомшливих сюрпризів.
Про автора
