Сезон завершився. 63 матчі, титул чемпіона Англії та фінал Ліги чемпіонів і близько тисячі пар зношених гетр, які мали опинитися на смітнику. Але Майкл Ллойд, менеджер із операційної сталості лондонського «Арсеналу», зателефонував у графство Норфолк із пропозицією, від якої там не могли відмовитися.
Тепер червоні гетри одягають не лише гравці північного Лондона.
Йдеться про порятунок коней, поні та віслюків, яким потрібна допомога після операцій, травм і років занедбаності.
Тисяча пар і один дзвінок
«Арсенал» лише що виграв англійську Прем’єр-лігу вперше за 22 роки та дійшов до фіналу Ліги чемпіонів. Команді довелося зіграти 63 офіційні матчі в усіх турнірах. На кожен поєдинок виходить по 11 футболістів основи та до п’яти запасних. Гетри витримують натиск бутс, підкатів і 90 хвилин гри на межі сил і після матчу їх зазвичай викидають. У професійному футболі це стандартна практика: спорядження має виглядати бездоганно на камеру, а зношені речі не повертаються до роботи.
Майкл Ллойд вирішив інакше.
Він зв’язався з благодійною організацією Redwings, яка керує кінною лікарнею в графстві Норфолк. Там щодня доглядають понад 1000 коней, поні, віслюків та мулів, а всього під опікою закладу більше 1500 тварин. Багато з них потрапили до притулку після жорстокого поводження, занедбаності або дорожньо-транспортних пригод. Інші народилися вже під наглядом ветеринарів, але мають вроджені проблеми з опорно-руховим апаратом. Для всіх них постійний догляд за ногами це питання здоров’я і якості життя.
Донедавна для захисту кінцівок використовували спеціалізовані медичні матеріали, які коштують дорого й закінчуються швидко. Коли Ллойд запропонував відправити спортивний текстиль, у Redwings спершу здивувалися. А потім зрозуміли: футбольні гетри за формою майже ідеально підходять для тваринних ніг міцні, еластичні, дихаючі і легко перуться. Трубчаста конструкція без стопи дозволяє натягнути їх на ногу від копита до коліна, не обмежуючи рухів.
Як гетри стають бандажами
Нікола Найт із Redwings назвала цей внесок «одним із найнезвичайніших», які коли-небудь отримувала організація. Водночас вона не сумнівається: для лікарні це справжній «переломний момент».
«Гетри використовують для всього від захисту чутливих ніг наших підопічних від мух до фіксації ветеринарних бандажів. Вони також оберігають шкіру від натирання недоуздками і навіть відтягують волосся на ногах, коли тваринам підстригають копита. Це фантастична річ, і ми неймовірно раді, що «Арсенал» звернувся до нас», розповіла Нікола Найт агентству Southwest News Service.
Трубчасту частину шкарпеток натягують на ноги коней і віслюків після операцій. Матеріал тримає перев’язку на місці, не дозволяє мухам сідати на відкриті рани, а також пом’якшує тертя від уздечок і недоуздків. Під час рутинного догляду за копитами гетри збирають довге волосся, яке заважає ковалям. Еластичність синтетичних волокон дозволяє регулювати тиск, не перетискаючи кровоносні судини важлива деталь для тварин із чутливою шкірою. На відміну від багатьох медичних альтернатив, футбольний текстиль швидко сохне після прання і не втрачає форми після десятків циклів чищення.
Червоний колір, до речі, тут ні при чому. Хоча візуально картина виглядає так, ніби віслюки вболівають за лондонський клуб.
Ідея з роздягальні
Майкл Ллойд працює менеджером із операційної сталості в клубі. Його робота шукати шляхи зменшення відходів і перетворювати навіть побутові речі на інструменти добра. У професійному спорті щороку утилізують тонни екіпіровки: порвані шорти, потерті футболки, розтягнуті гетри. Більшість цих речей ще цілком придатна до використання, просто не відповідає естетичним стандартам телетрансляцій. Ллойд переконаний: кожен кілограм текстилю, який не потрапив на смітник, це внесок у сталий розвиток. Ініціатива з Норфолком стала для нього особистою перемогою доказом того, що навіть найпростіші речі можуть змінити чиєсь життя.
«Ми завжди шукаємо способи скоротити відходи та створити позитивний вплив через дії клубу. Чудово, що ми можемо спільно переробити стару екіпіровку на догляд та благополуччя тварин», сказав Ллойд.
Для «Арсеналу» це крок у напрямку циркулярної економіки. Для Redwings рішення практичної задачі, яка раніше потребувала спеціалізованих і дорогих матеріалів. Кожна пара гетр, яка не потрапила на звалище, стає бандажем, захисним екраном або робочим інструментом у руках ветеринарів. І це не разова акція: клуб готовий підтримувати зв’язок із притулком і надалі.
Що ще потрібно лікарні
Масштаб роботи Redwings вражає. Щодня команда доглядає понад тисячу тварин, і кожна з них має свої потреби. Гетри стали універсальним інструментом, але це лише частина щоденної рутини. Притулок існує понад тридцять років і за цей час врятував тисячі тварин від загибелі. Без постійної підтримки донорів і партнерів така операція була б неможливою.
- Захист від мух у теплі місяці комахи атакують відкриті рани та подразнені ділянки шкіри, тому бар’єр із міцної тканини рятує тварин від інфекцій і дискомфорту.
- Фіксація бандажів після операцій на ногах ветеринари використовують гетри як додатковий шар, що тримає перев’язку на місці під час ходьби.
- Профілактика натирань недоуздки та інші елементи спорядження можуть пошкоджувати шкіру, а м’яка еластична тканина створює буфер між ременями і шерстю.
- Гігієна копит під час стрижки та обробки копит довге волосся на ногах заважає майстру, тому гетри збирають його в «хвіст», щоб не заважав процесу.
І це ще не все. Тварині часто потрібні дві пари гетр по одній на кожну задню ногу, а іноді й на всі чотири. Тож тисяча пар, здавалося б велика цифра, розходиться швидко. Особливо коли мова йде про віслюків із хронічними захворюваннями кінцівок, яким потрібен постійний захист. Лікарня вже зараз думає, як оптимально розподілити запаси, щоб вистачило до наступної поставки.
Наступний сезон
Футбол повертається в серпні. «Арсенал» знову битиметься за титул у Прем’єр-лізі та гратиме в Лізі чемпіонів серед європейської еліти. А це означає нові матчі, нові перемоги і нові зношені гетри. Кожен підкат, кожен розіграш штрафного і кожна заміна генерують текстиль, який раніше приречено лежав у сміттєвому баку. Тепер у нього є адреса.
Майкл Ллойд уже знає, куди їх відправлять.
У Норфолку чекають.
Про автора
